Вторинна глаукома: чому виникає і як лікується захворювання

Глаукома — загальна назва низки захворювань, внаслідок розвитку яких підвищується внутрішньоочний тиск. Відбувається це через скупчення надмірної кількості рідини, яка виробляється природним чином в органах зору, або порушення її відтоку. Нерідко патологія розвивається не як самостійне захворювання, а як ускладнення вже наявної офтальмологічної проблеми. І тут фахівці кажуть, що виникає вторинна глаукома (код МКБ: H40.5).

Патологія вимагає швидкого реагування, оскільки вона частіше має прогресуючий характер і зачіпає різні структури ока, зокрема клітини сітківки та зоровий нерв. Останній елемент з часом атрофується, через що звужується поле зору і досить швидко розвивається сліпота. З цієї причини важливо якнайшвидше поставити точний діагноз і призначити ефективне лікування хвороби.

Види вторинної глаукоми та причини їх проявів

Стійке підвищення внутрішньоочної рідини може провокувати різні фактори, з урахуванням яких наведено таку класифікацію вторинної глаукоми:

Факогенна. Розвивається як реакція на наявність патології кришталика. Розрізняють різні види факогенної глаукоми: факоморфічну (набухає катаракта), факотопічну (підвивих або вивих кришталика), факолітичну (перестигла катаракта), факотоксичну (кришталикові маси в передній камері).
Запальна. Причинами післязапальної вторинної глаукоми є кератит увеїт, епісклерит з рецидивами та склерит. Це запалення судинної системи ока. Увеальна офтальмогіпертензія провокує виникнення постувеальної глаукоми. Таке ускладнення нерідко супроводжує увеїт. Внаслідок хронічного запалення утворюються спайки, що призводить до порушення дренування ока. Через це накопичується внутрішньоочна рідина, що тягне за собою підвищення внутрішньоочного тиску.
Посттравматична. Може бути викликана механічним, хімічним та радіаційним ушкодженням очей. Після травми, контузії, опіків органів зору підвищується синтез внутрішньоочної рідини, виникають склеротичні зміни в процесі зорового каналу, порушуються дренажні функції та кут передньої камери.
Дистрофічна. Цей вид захворювання розвивається через порушення живлення очних структур — при синдромі Фукса, відшаруванні сітківки, дистрофічних змінах райдужної оболонки та наявності інших патологій, що створюють умови, які перешкоджають відводу рідини.
Неоваскулярна (судинна). Така форма хвороби виникає, коли судини з райдужної оболонки проростають у кут передньої камери, при тромбозі центральної вени сітківки та високих показниках тиску в судинах епісклери.
Неопластична. З’являється на тлі зростання доброякісного або злоякісного новоутворення, що перекриває шлях для відведення рідини.

Виникати вторинна глаукома може як ускладнення після операції, проведеної з метою усунення катаракти, трансплантації рогівки або відшарування сітківки. Нерідко внутрішньоочний тиск через певний час нормалізується. Стійке підвищення його показників може спостерігатися за наявності інших патологій та факторів ризику.

Вторинна глаукома також буває відкритокутовою або закритокутовою. У першому випадку захворювання характеризується прогресуванням патологічної тріади за наявності відкритого кута передньої камери, у другому він блокується коренем райдужної оболонки.

Вторинна глаукома: симптоми, прояви

Вторинна глаукома найчастіше зачіпає одне око. Якщо уражаються обидва органи зору, то показники внутрішньоочного тиску відрізняються. Клінічна картина неспецифічна, проявляється повільно, особливо коли захворювання спровоковане зростанням пухлини. На початкових етапах розвитку патологія ніяк не виявляє себе, тому пацієнти можуть скаржитися лише з приводу ознак основного захворювання. Про підвищення внутрішньоочного тиску вони найчастіше дізнаються після повного обстеження в офтальмолога.

Коли хвороба починає прогресувати, залежно від причинного фактора виявляються різні симптоми:

Зниження гостроти зору. Процес швидко розвивається. Так, при увеальній формі пацієнт може втратити зір протягом року.
Болісні відчуття. Відчувається тиск усередині ока, що свідчить про порушення розташування кришталика, крововилив або різке підвищення внутрішньоочного тиску до високих показників. Больовий синдром проявляється, коли глаукома розвивається через катаракту або ектопію кришталика. У цьому випадку хвороба може супроводжуватися запамороченням, нудотою та блюванням.
Оптичні ілюзії. При напрямі погляду на джерело світла утворюються райдужні круги. “Мушки” перед очима також можуть свідчити про розвиток глаукоми.
Головний біль. Виникає при перенапрузі системи зору. Вона може віддавати у надбрівні дуги. Акомодаційна здатність, тобто властивість ока фокусуватися на предметах, що знаходяться від нього на різній відстані, часто порушується.

Сльозотеча, почервоніння ока також може бути ознаками виникнення патології.

Як діагностують вторинну глаукому

Щоб встановити точний діагноз і визначити причинний фактор, проводять комплексну діагностику, яка передбачає застосування традиційних та інноваційних дослідницьких методик. До них відносять такі процедури:

тонометрію — вимірювання внутрішньоочного тиску;
периметрію — оцінку полів зору;
біомікроскопію — визначення стану рогівки, передньої поверхні очного яблука;
УЗД — застосовується для виявлення новоутворень, виявлення ознак ектопії кришталика та інших причин, що призвели до високих показників внутрішньоочного тиску;
гоніоскопію — вимірювання параметрів кута передньої камери ока;
оптичну когерентну томографію — дозволяє оцінити збереження найважливіших структур ока.

Які дослідження необхідні, визначають у кожному випадку індивідуально.

Лікування вторинної глаукоми: загальні принципи

Оскільки захворювання виникає на тлі іншої патології, лікування глаукоми передбачає комплексний підхід — зниження внутрішньоочного тиску та усунення причинного фактора. Тому терапія буде тривалою.

На початкових етапах розвитку глаукоми призначають лікарські препарати. Але основними способами усунення патології є лазерний та хірургічний методи лікування, застосування яких сприяє таким результатам:

прискорення зникнення ексудату та геморагій;
купірування запалення в очних тканинах;
коагуляції краю розривів на сітківці чи судинній оболонці;
купірування ішемії тканин сітківки;
розсічення спайок.

Вид втручання в кожному випадку підбирається індивідуально, з урахуванням особливостей розвитку хвороби. Часто методики комбінують, що дозволяє досягти стійкішого ефекту. Так, лазерне лікування поєднують з мікрохірургічними технологіями, коли, наприклад, встановлюється дренаж з метою зниження внутрішньоочного тиску. Такий підхід ефективно перешкоджає розвитку хвороби, запобігає необоротним наслідкам.

Лікування різних форм вторинної глаукоми

Правильно складений план терапії — запорука успішності розв’язання проблеми. Вибір методики лікування визначає вид захворювання.

Факогенна

Коли хвороба спричинена патологією кришталика, як при катаракті, його видаляють. Одночасно проводять гіпотензивну терапію.

Запальна

Для усунення післязапальної форми захворювання призначаються антибіотики, нестероїдні протизапальні засоби, кортикостероїди. Підходящі ліки підбирають, враховуючи ступінь занедбаності хвороби. Ефективним методом лікування запальної глаукоми є лазерна синехіотомія, яка дозволяє запобігти утворенню спайок або їх розриву, якщо вони вже є. Якщо таке лікування не дає результату, використовуються хірургічні методи.

Посттравматична

При травмі очі глаукома може розвиватися повільно. Важливо якнайшвидше звернутися до офтальмолога. Лікар помітить навіть незначні зміни та вчасно проведе лікування, що зможе запобігти розвиткові ускладнень. Залежно від клінічної картини він виконує такі дії:

обробляє рану;
видаляє пошкоджені тканини (кришталик, райдужку), склоподібне тіло (при необхідності);
проводить оперативне втручання з відшарування сітківки та ін.

При запізнілому зверненні до лікаря, коли виявилися рубцеві зміни, встановлюють дренажі (під час оперативного втручання). Призначаються також ліки з протизапальною та гіпотензивною дією.

При контузіях терапевтична тактика включає прийом анальгетиків, десенсибілізуючих та седативних препаратів.

Дистрофічна

Коли порушене живлення структур ока, виконують операцію із застосуванням фістулізуючих методик, коли створюються шляхи відтоку рідини з передньої камери ока у простір під кон’юнктивою.

Неоваскулярна (судинна)

Консервативні методи лікування в такому випадку малоефективні. Тому застосовуються комбіновані методики. Допомагає встановлення дренажу для відведення внутрішньоочної рідини та руйнування циліарного тіла. Така тактика ефективна майже у 3/4 випадків, тоді як хірургічні методи окремо допомагають лише 50%.

Неопластична

Класичне оперативне втручання за наявності злоякісного новоутворення провести неможливо. Існує можливість попадання патогенних клітин у кровотік, що загрожує появою метастазів у віддалених ділянках. Видалення пухлини проводять у зоні здорових тканин. Якщо вона велика, видаляють очне яблуко.

Щоб лікування вторинної глаукоми було ефективним, важливо звернутися до перевіреного офтальмологічного центру. Необхідно також дотримуватися всіх клінічних рекомендацій. Тільки в цьому випадку можна досягти довгострокового позитивного результату.

Вторинна глаукома — причини, діагностика та лікування