У яких випадках імплантується штучний кришталик ока?
Штучний кришталик ока (інтраокулярна лінза – ІОЛ) імплантується на місце природного кришталика у тому випадку, коли він втрачає свої функції.
Наприклад, у ході операції з видалення катаракти, коли природний кришталик втрачає прозорість, і при рефракційній заміні кришталика, коли інтраокулярна лінза дозволяє коригувати короткозорість, далекозорість, астигматизм високих ступенів.
Інтраокулярна лінза, розміщена всередині ока, виконує всі функції природного кришталика та забезпечує необхідні зорові характеристики.
Чому не можна уникнути імплантації штучного кришталика
Природний кришталик людського ока – природна лінза, яка заломлює промені світла та формує зображення на сітківці. Коли кришталик втрачає свої функції (наприклад, при катаракті він каламутніє і не пропускає промені світла до сітківки), проводиться операція із заміни його на штучний – інтраокулярну лінзу (ІОЛ). Нерідко пацієнти запитують: а чи не можна обійтися взагалі без кришталика Річ у тому, що природний кришталик має оптичну силу приблизно 19 діоптрій. Якщо його видалити, не замінивши на штучний, оптична система ока не зможе впоратися з такою «втратою»: промені світла не сфокусуються на сітківці, і зір буде розмитим. Уявіть: щоб компенсувати ці діоптрії без імплантації ІОЛ, знадобилися б окуляри зі склом завтовшки кілька сантиметрів! Носити їх було б просто неможливо.
Саме для отримання максимально можливих зорових характеристик імплантується інтраокулярна лінза. Вона складається з оптичного елемента, який дозволяє забезпечувати зорові характеристики, та опорного, що надійно фіксує штучний кришталик усередині ока й не дає йому можливості зміщуватися.
Докладніше про те, як відбувається імплантація кришталика ока під час операції з видалення катаракти.
Властивості сучасних інтраокулярних лінз
«Моноблок»
Інтраокулярна лінза складається з оптичного та опорного елементів. У сучасних лінзах вони виготовляються з одного й того ж біосумісного матеріалу. Єдина конструкція інтраокулярної лінзи дозволила як зменшити мікродоступ для імплантації до 1,8 мм, так і уникнути ризику появи ускладнень під час операції. Імовірність відторгнення такої лінзи виключена: при імплантації моноблочної лінзи тканини ока не травмуються, зберігаючи свою форму та цілісність.
Біосумісний матеріал
Матеріали, з яких виготовляються інтраокулярні лінзи, біологічно сумісні з тканинами ока, не викликають алергії та запалення. Завдяки цьому штучний кришталик не відторгається та є максимально наближеним до природного. Наразі найчастіше використовуються акрилові, гідрогелеві, силіконові та коламерні лінзи.
Гнучкість
Сучасні інтраокулярні лінзи виготовлені з гнучкого матеріалу. Гнучкість лінзи дає можливість вводити штучний кришталик у згорнутому стані всередину ока через мікродоступ розміром 1,8 мм за допомогою спеціального інжектора. Лінза самостійно розгортається та надійно фіксується всередині капсульного мішка. Така технологія дозволяє не накладати шви: мікродоступ самогерметизується згодом, а отже, зводиться до мінімуму період реабілітації та виключається ризик післяопераційного астигматизму.
Захист від УФ-випромінювання
Зазвичай високотехнологічні лінзи мають так званий жовтий фільтр. У природного кришталика людини є спеціальні захисні властивості, що оберігають сітківку від негативного впливу ультрафіолетових променів певного спектра. З віком кришталик ока жовтіє. Це природний механізм захисту сітківки від негативного впливу ультрафіолетових та синіх променів (для запобігання необоротним проблемам з сітківкою). Жовтий фільтр, який мають лінзи нового покоління, аналогічний фільтру природного кришталика людини, й інтраокулярна лінза захищає сітківку так само як це робить природний кришталик ока. Офтальмологи вважають таку властивість сучасних лінз необхідним стандартом.
Оптичні характеристики
На поверхні оптичної частини інтраокулярної лінзи розташована спеціальна дифракційна зона, яка дає змогу отримувати чітке зображення. Кожен кришталик має необхідні оптичні характеристики, щоб забезпечувати хороший зір. Оптична сила розраховується індивідуально для кожного пацієнта виходячи з особливостей його зорової системи та мети втручання. Лінзи зі складною оптикою дозволяють коригувати короткозорість, далекозорість (у тому числі вікову), астигматизм.
Асферичний компонент
Інтраокулярні асферичні лінзи спеціально розроблені для корекції сферичних спотворень (аберацій), які нерідко зустрічаються у людей після імплантації штучного кришталика: ореолів, відблисків, засвітів, що найчастіше з’являються у вечірній або нічний час доби. Здебільшого причиною їх виникнення є невідповідність оптичної системи: людського ока чи інтраокулярної лінзи. Асферичні моделі лінз мають відповідну поверхню і на всіх ділянках однакову оптичну силу, тому світлові промені, переломлюючись через лінзу, фокусуються в одній, а не у декількох точках. Зображення виходить чітким та без спотворень. Такі характеристики лінзи дозволяють отримати якісніше зображення, що особливо важливо при роботі в умовах низького освітлення, коли зіниця розширена.
Акомодуючі властивості
У кожної людини після 40 років відбувається природна зміна акомодації — здатності ока фокусуватися, щоб однаково чітко бачити предмети як поблизу, так і вдалині. З віком, навіть якщо все життя був відмінний зір, кришталик ока ущільнюється, стає менш гнучким, втрачає здатність швидко змінювати свою кривину, тому для роботи поблизу людині вже потрібні окуляри. Надалі (близько 60-70 років) здатність до акомодації остаточно втрачається та доводиться використовувати окуляри як для роботи на близькій відстані, так і для далечини. Сучасні моделі кришталиків – мультифокальні (псевдоакомодаційні) та акомодаційні – дозволяють бачити добре як на близькій, так і на далекій відстані, виконуючи функції природного кришталика. Мультифокальні (псевдоакомодаційні) внаслідок особливої конструкції оптичної частини (змішаний дифракційно-рефракційний характер оптики) дозволяють імітувати роботу природного кришталика ока. Маючи не один, а кілька фокусів мультифокальні лінзи допомагають досягати максимальної гостроти зору як поблизу, так і у далечінь.
Акомодаційні інтраокулярні лінзи завдяки своїй унікальній конструкції «рухаються» і «вигинаються» подібно до природного кришталика. Ця властивість дозволяє досягати відмінних зорових характеристик при перегляді і поблизу, і у далечінь, і на середніх відстанях. Такий тип лінз за своїми властивостями максимально наближений до природного кришталика людини.
Астигматичний компонент
Нерідкі випадки, коли у людини одночасно з іншими проблемами з зором (короткозорість, катаракта) є астигматизм, і для отримання гарного зору імплантації звичайних інтраокулярних лінз недостатньо. Для таких ситуацій розроблені торичні лінзи, що коригують астигматизм і розв’язують кілька проблем із зором. Унікальні властивості торичної лінзи дозволяють зменшити, а часто й повністю позбавити пацієнта рогівкового астигматизму, значно підвищивши якість зору.
Інтраокулярні лінзи (ІОЛ) в клініках «Ексімер»
Сучасні високотехнологічні моделі штучних кришталиків можуть поєднувати в собі кілька характеристик і вирішувати відразу кілька проблем із зором.
- Стандартна ІОЛ (гнучка, «Моноблок», із захистом від УФ-випромінювання, необхідної оптичної сили)
- Асферична ІОЛ (гнучка, «Моноблок», із захистом від УФ-випромінювання, необхідної оптичної сили, з асферичним компонентом)
- Асферична ІОЛ з мультифокально-дифракційною оптикою (гнучка, «Моноблок», із захистом від УФ-випромінювання, необхідної оптичної сили, з асферичним компонентом, з акомодуючими властивостями)
- Торична ІОЛ (гнучка, «Моноблок», із захистом від УФ-випромінювання, необхідної оптичної сили, з астигматичним компонентом)
- • Торична ІОЛ з мультифокально-дифракційною оптикою (гибкая, «Моноблок», с защитой от УФ-излучения, необходимой оптической силы, с астигматическим компонентом, с аккомодирующими свойствами)
- Псевдоаккомодационная ИОЛ (гнучка, «Моноблок», із захистом від УФ-випромінювання, необхідної оптичної сили, з астигматичним компонентом, з акомодуючими властивостями)
Як підбирається інтраокулярна лінза в клініках «Ексімер»?
У клініці «Ексімер» (Київ) підбір інтраокулярної лінзи відбувається індивідуально на підставі даних ретельної діагностики зорової системи пацієнта. Для розрахунку оптичних параметрів лінзи перед операціями (щодо катаракти чи рефракційної заміни кришталика) застосовується унікальний оптичний когерентний біометр «ІОЛ-майстер» (Zeiss, Німеччина). Такий розрахунок особливо важливий при імплантації високотехнологічних лінз зі складною оптикою (мультифокальних, псевдоакомодаційних, торичних) для отримання максимальних зорових характеристик. При підборі лінзи враховується і багато інших параметрів: вік пацієнта, його спосіб життя, рід занять, професія, побажання до якості зору тощо. Внаслідок імплантації штучного кришталика пацієнт отримує нову якість життя.
Скільки прослужить штучний кришталик?
Імплантовані всередину ока інтраокулярні лінзи не мають терміну придатності та не вимагають заміни. Завдяки спеціальній конструкції й опорним елементам штучний кришталик надійно фіксується у капсулі, не зміщується, а значить забезпечує потрібні зорові характеристики на довгі роки.
Як з’явилися інтраокулярні лінзи?
Появою штучних кришталиків медики багато у чому завдячують англійському офтальмохірургу Гарольду Рідлі. Під час Другої Світової війни він, проводячи обстеження льотчикам, які отримали поранення очей, звернув увагу, що при попаданні уламків пластику з вікон кабіни літака, навіть якщо вони знаходяться в оці тривалий час, запалення не виникає.
Це відкриття допомогло у створенні матеріалу для штучних лінз (кришталиків), які мають широке застосування в офтальмології. У листопаді 1949 року Рідлі імплантував перший штучний кришталик з поліметилметакрилату (ПММА), який був точною копією людського кришталика. Попри недосконалість кришталиків Рідлі, його ідея стала справжньою революцією в офтальмохірургії. У 1999 році 94-річному Гарольду Рідлі королевою Єлизаветою було присвоєно лицарське звання Британської імперії. У наступні десятиліття інтраокулярні лінзи змінювалися як у частині матеріалів та конструкції, так і оптичних характеристик. Спочатку використовувалися «жорсткі» інтраокулярні лінзи. Вони мали негнучку, постійну форму, тому для їх імплантації був потрібний великий операційний розріз та подальше накладання швів, що значно збільшувало реабілітаційний період. Потім з’явилися гнучкі лінзи, які стало можливим імплантувати у згорнутому стані через менший розріз (зараз він становить до 1,8 мм). Більшість сучасних офтальмологічних клінік віддають перевагу гнучким інтраокулярним лінзам, які виготовлені з еластичних синтетичних полімерів. Вдосконалювалася і конструкція штучних лінз. Лінза складається з двох елементів – оптики та опорних елементів. Раніше опорні елементи виготовлялися з іншого матеріалу, ніж оптична частина. Проривом у катарактальній хірургії стало створення удосконаленої моделі інтраокулярних лінз – «Моноблок». Оптика та опорні елементи виготовлені з одного біоактивного матеріалу, внаслідок чого ризик реакції структур ока та розвитку вторинної катаракти зведено до мінімуму. Подальше вдосконалення інтраокулярних лінз було спрямоване на те, щоб забезпечити пацієнту максимальну якість зору. Якщо у пацієнта до розвитку катаракти були короткозорість, далекозорість, астигматизм, то імплантація інтраокулярної лінзи з необхідними оптичними характеристиками розв’язує ці проблеми за одну операцію. Офтальмологічний центр «Ексімер» (Київ) не стоїть на місці та пропонує своїм пацієнтам найпрогресивніші розробки у галузі інтраокулярних лінз, що застосовуються у провідних світових клініках. У клініці «Ексімер» використовують високотехнологічні лінзи, що відмінно зарекомендували себе у світі!
