Рогівка ока має слабкий захист. Вона більше за інших структур цього органу схильна до несприятливого впливу навколишнього середовища. Тому ерозія рогівки — часта проблема. Це захворювання потребує своєчасної кваліфікованої допомоги.
Що таке ерозія рогівки ока
Ерозія рогівки – це ушкодження прозорої опуклої лінзи зовнішньої капсули ока, яке переважно має травматичну природу. Часто зустрічається в дітей, що спричинено їх активністю.
Під час ерозії очної рогівки може відторгатись або відшаровуватись епітелій на обмеженій ділянці або на великій поверхні цієї оболонки. Рідше спостерігається мимовільне відторгнення епітеліального шару, яке називається рецидивною ерозією (код МКБ-10 – Н18.8). Виникає вона зазвичай після травми поверхневого шару рогівки.
Причини виникнення захворювання
Спровокувати розвиток посттравматичної ерозії рогівки лівого чи правого ока можуть різні фактори:
- механічна травма;
- попадання смітинки, піску, металевої стружки або іншого стороннього тіла в око;
- неправильна експлуатація контактних лінз;
- хімічний або термічний опік;
- неправильне зростання вій;
- некоректно проведена хірургічна операція.
Крім травми, спровокувати захворювання може бактеріальний або вірусний кератит. Розвивається він у разі синдрому сухого ока, недостатньому закритті повіки під час сну або під час кліпання очима за вираженої нестачі вітаміну А. Виникнути патологія може на тлі зниження імунітету, гормональних порушень, цукрового діабету. У таких випадках існує небезпека, що хвороба стане хронічною. До причин інфекційного характеру відносять кон’юнктивіти, хламідіоз ока, ураження вірусом герпесу.
Згідно з описанням розвиватися захворювання може через дистрофічні зміни рогівки, внаслідок чого порушуються обмінні процеси і гинуть клітини різних шарів цієї оболонки. Через це пошкоджується епітелій, з’являються невеликі порожнини під ним, відшаровуються клітини. Як наслідок, зростає ризик розвитку рецидивної ерозії рогівки ока.
Як розпізнати ерозію рогівки
Під час хвороби відчувається сильний біль, оскільки оголяються нервові закінчення. Травматична ерозія рогівки характеризується вираженим рогівковим синдромом, який може супроводжуватися такими неприємними ознаками:
- світлобоязню;
- рясною сльозотечею;
- блефароспазмом;
- зниженням гостроти зору внаслідок набряку та помутніння тканини;
- почервонінням ока, спричиненим реакцією кровоносних судин на подразнення нервових закінчень;
- відчуттям стороннього тіла в оці.
У разі виникнення перших небажаних симптомів слід відразу звернутися до офтальмологічного центру. Фахівець визначить, чим лікувати патологію, застосовуючи сучасні методи діагностики.
Як діагностують ерозію рогівки
Спочатку лікар збирає анамнез. Для визначення ерозії на рогівці використовують офтальмологічний мікроскоп із щілинною лампою, зазвичай за флуоресцентного забарвлювання. Кон’юнктиву і рогівку досліджують лише після введення анестетика. Його інстиляцію роблять у місце нижнього склепіння. Обидві повіки вивертають. Неметалеве стороннє тіло і ділянки ерозії більш помітні за флюоресценції з освітленням кобальтовою лампою.
Пацієнтам із високим ризиком внутрішніх очних ушкоджень або з видимою перфорацією очного яблука у разі зіниці краплеподібної форми призначають КТ. Це дозволяє виключити чи підтвердити присутність стороннього тіла. Якщо є підозра на наявність металевого стороннього тіла, МРТ не проводять. У цьому випадку існує ризик зміщення металу та отримання більш серйозної травми.
Ретельна діагностика дозволяє максимально точно поставити діагноз, визначити причини розвитку патології та призначити коректне лікування.
Можливі наслідки патології
Іноді стороння частка порушує цілісність ока, що призводить до серйозних наслідків, наприклад, до відшарування сітківки. У разі пошкодження рогівки не можна здійснювати самолікування. Це може завдати серйозної шкоди здоров’ю. Існує ризик розвитку небезпечних ускладнень (увеїту, кератиту, помутніння рогівки тощо) аж до сліпоти.
У дитини і дорослої людини хвороба може ускладнюватися вторинною інфекцією.
Як лікують ерозію рогівки
Якщо патологія спричинена попаданням стороннього тіла в око, слід обов’язково витягти його. Зробити це може лише лікар в амбулаторних умовах. Лікування ушкодження рогівки ока передбачає застосування препаратів, які сприяють її відновленню. Поверхню цієї оболонки зволожують за допомогою кератопротекторів. Щоб запобігти вторинному інфікуванню, призначають антибактеріальні засоби у вигляді мазей або крапель. Така ймовірність зростає у разі порушення цілісності тканини. Лікар також розкаже, як правильно проводити гігієну очей, щоб запобігти ускладненням.
Навіть після зникнення симптомів крапають краплі очей на основі натуральної сльози. Це дозволить запобігти рецидиву ерозії.
У разі неефективності такого лікування за рецидивної ерозії може використовуватися фототерапевтична кератектомія (ФТК). Це хірургічний метод, під час застосування якого використовується ексімерний лазер. За його допомогою видаляють пошкоджені ділянки базальної мембрани. Використання лазерного променя запобігає ризику інфікування, опіку і травмування тканин. Сучасні методи дозволяють позбутися патології та запобігти виникненню проблем із зором.
Терміни загоєння
Вивчаючи відгуки про те, як довго загоюється ерозія рогівкового шару, можна зробити висновок, що відновлення епітелію триває у середньому від 5 до 15 днів. Терміни залежать від масштабів отриманого ушкодження. За своєчасно розпочатого лікування прогноз є позитивним.
