Сітківка є одним із найважливіших структурних елементів ока. Вона є дуже тонкою оболонкою, яка із внутрішнього боку прилягає до склоподібного тіла, а із зовнішнього — до судинної оболонки. Відповідає за сприйняття зображення головним мозком, є чутливою до світла. Хвороби сітківки спричинюють порушення зору, можуть призвести навіть до сліпоти, тому вимагають своєчасного втручання.

Симптоми ураження сітківки

На перших етапах розвитку хвороби сітківки відсутні виражені симптоми. Вони виникають, коли ураженими стають глибокі шари цієї оболонки. Залежно від порушень ознаки можуть відрізнятися. Серед основних із них варто виділити:

  • поганий сутінковий зір;
  • дальтонізм – складність у розпізнаванні забарвлення предметів;
  • звуження поля зору;
  • відблиски, спалахи, плями та інші зорові спотворення;
  • виникнення «сліпих» зон;
  • пелена перед очима;
  • короткочасна сліпота одного ока.

Із появою небажаних симптомів не потрібно зволікати з візитом до офтальмологічної клініки, де буде проведена ретельна діагностика із застосуванням сучасних методів дослідження.

Причини розвитку патології сітківки

Виникненню хвороби сітківки часто передують такі фактори:

  • інфекції, що спричинюють запальні процеси у клітинах ока;
  • вроджені або набуті аномалії фоторецепторів, що призводить до зміни їхньої структури, через що виникає витончення оболонки, її розтріскування і навіть розривання;
  • судинні патології. Часто подібні порушення виникають за гіпертонічної хвороби, атеросклерозу;
  • короткозорість середнього та високого ступенів. У разі захворювання розтягується сітківка, що стає причиною її ушкодження;
  • дистрофічні стани;
  • обтяжена спадковість.

До групи ризику входять вагітні жінки із цукровим діабетом, літні люди, а також ті, хто має шкідливі звички. Підвищується можливість розвитку таких порушень після травм, операцій, отруєнь.

Які бувають хвороби сітківки

У довіднику МКХ-10 патологія зазначена у розділі «Хвороби судинної оболонки і сітківки» (H30–H36). Серед основних захворювань варто виділити:

  1. Крововиливи у сітківку ока. Ретинальні геморагії виникають під час розривання судин або збільшення їхньої проникності на тлі загальних хвороб організму або перенесених травм очей. Вони можуть не викликати виражених симптомів і призводити до суттєвого зниження зору. Все залежить від того, де знаходиться кров, та її об’єму.
  2. Відшарування сітківки. Під час хвороби сітківка ока відокремлюється від судинної оболонки. Це небезпечний стан, який потребує термінового лікарського втручання, здебільшого хірургічного.
  3. Дистрофія сітківки ока. Патологію переважно провокують зміни у судинах органу зору. Часто вона виникає в людей похилого віку на тлі короткозорості. Ділянки оболонки розтягуються і витончуються. Знижується її густина, порушується анатомічне співвідношення між шарами.
  4. Макулодистрофія сітківки ока (захворювання Штаргардта). Визначальним критерієм у розвитку патології є спадковий фактор. Супроводжується вона дегенеративними змінами у центральній (макулярній) зоні сітківки, через що втрачається центральний зір. Найчастіше захворювання проявляється у дитячому віці. За відсутності лікування може призвести до сліпоти.
  5. Тромбоз вен (закупорювання артерій). Патологія здатна виникнути на будь-якій ділянці кровоносної системи, зокрема на сітчастій оболонці. Можливий тромбоз центральної чи периферичних вен. У першому випадку людина не бачить ураженим оком аж до сліпоти, у другому – зір може бути збережений повністю. Тоді про хворобу дізнаються вже на прийомі в офтальмолога. Внаслідок утворення тромбів виникає кисневе голодування тканин, що спричиняє їхнє відмирання. Постраждале око бачить лише чорну пляму.
  6. Атеросклероз. Це системне захворювання вражає весь організм, що призводить до порушення кровопостачання всіх органів, зокрема сітківку. Такий стан супроводжується головними болями, дискомфортом, пеленою перед очима.

Часто одна патологія провокує іншу. Наприклад, ангіопатія (зміна стану судин очного дна і порушення кровообігу у сітківці) розвивається за наявності хвороб кровоносної системи, вродженої аномалії стінок судин, остеохондрозу, офтальмологічних порушень тощо. У разі захворювання погіршується живлення сітчастої оболонки. Ознаками ангіопатії є поява мушок і плям перед очима, зниження гостроти зору, тимчасове чи постійне звуження його поля.

Діагностика захворювань сітківки

Щоб оцінити здоров’я сітківки, здійснюються такі дослідження:

  • оцінюють гостроту зору;
  • вимірюють його поле;
  • оглядають очне дно, сітківку та інші структури органу зору.

У деяких випадках може знадобитися консультація інших фахівців (наприклад, ендокринолога, кардіолога тощо). Це дозволить не тільки призначити коректне лікування патології, але і виявити її першопричину. У такому разі можна призупинити прогресування хвороби і рецидиви.

Як лікують патологію сітчастої оболонки ока

Лікування сітківки ока здійснюють за допомогою:

  1. Медикаментозної терапії. Лікар може призначити антибактеріальні, протизапальні та інші групи препаратів.
  2. Лазерної коагуляції. Проводиться у разі дистрофії і відшарування сітківки. Метод застосовується також із профілактичною метою. Внаслідок процедури тканини зміцнюються, оскільки проблемні зони як би «припаюються» до судинної оболонки. Таке втручання є безболісним для пацієнта.

Важливо звернути увагу на усунення причинного фактору. Наприклад, може знадобитися нормалізація артеріального тиску чи рівня глюкози у крові.