Глаукома: чому розвивається і як лікується

Глаукома — одне з найскладніших і найнебезпечніших офтальмологічних захворювань. Розвивається частіше у людей похилого віку, але може виникнути після досягнення 40-річного віку або навіть у дітей. Хвороба швидко прогресує; якщо пустити її на самоплив, це спричинить погіршення зору, аж до повної його втрати. Такі наслідки є необоротними. З цієї причини важливо якнайшвидше діагностувати хворобу та провести лікування.

Глаукома ока: що являє собою хворобу

Глаукома — це загальна назва низки захворювань, що супроводжуються тимчасовим або стійким підвищенням внутрішньоочного тиску. У процесі охоплюється сітківка та зоровий нерв, який поступово повністю атрофується. Згідно зі статистикою, щохвилини одна людина у світі втрачає зір через цю хворобу. Підступність патології полягає в тому, що вона може досить довго розвиватися безсимптомно, через що не завжди можна вчасно її виявити.

Пацієнти з діагностованою глаукомою потребують постійного спостереження. Стабілізація хвороби тривала, але вона є вкрай важливою для збереження зору.

Симптоми захворювання

На розвиток патології вказують такі ознаки:

звуження поля зору;
туман перед очима;
їхнє почервоніння;
зниження зору в умовах поганої видимості (увечері та вночі);
кольорові плями та кола перед очима (при погляді на джерело світла);
вологість очей;
болючість в області очей, яка проявляється іноді й може віддавати в надбрівні дуги;
гіперемія очного яблука;
нудота та блювання.

Як класифікують глаукому

Ознаки класифікації	Види глаукоми
За походженням	Первинна. Патологія діагностується уперше як самостійна хвороба. Вторинна. Є ускладненням певної офтальмологічної проблеми (катаракти, запалення, травми, пухлини та ін.)
За формою	Відкритокутова. Розвивається в більшості випадків, характеризується відкритим райдужно-рогівковим кутом. Через це порушується його функціонування. Поле зору поступово зменшується. Перед очима можуть утворюватися кольорові плями, туманна плівка. При напрузі зору швидко виникає втома. Закритокутова. Така форма розвивається нечасто, переважно у пацієнтів, які хворіють на далекозорість. Характеризується закриттям кута передньої камери коренем райдужної оболонки. Можливий сильний біль, затвердіння очного яблука. Змішана. Поєднуються дві попередні форми патології
За показниками внутрішньоочного тиску	Нормотензивна. Хоча хвороба часто провокує підвищення внутрішньоочного тиску, це необов’язковий симптом. За нормотензивної форми показники даного параметра знаходяться в межах норми — 0–21 мм рт. ст. Гіпертензивна. При цьому виді хвороби внутрішньоочний тиск буває помірно підвищеним (22-28 мм рт.ст.) або високим (29 мм рт.ст. і більше)
За характером перебігу	Стабілізована. Патологія може тривати тривалий час, але стан пацієнта стабільний. Це означає, що протягом 6 місяців не спостерігається звуження поля зору та атрофічних змін у будові зорового нерва. Нестабілізована. Ситуація обернена попередньої нагоди. Лікар визначає погіршення одного або двох показників (поля зору та внутрішньоочного тиску). При такому перебігу патології важливо контролювати ці параметри
За рівнем ушкодження головки зорового нерва	Початкова (І стадія). Поле зору ще стандартне. На певних ділянках можуть спостерігатися зміни. Екскавація диска розширюється, але не досягає краю. Розвинена (ІІ стадія). У носовому секторі кут поля зору зменшується щонайменше ніж 10°. Розширене поглиблення, іноді доходить до краю диска в певних ділянках. Далеко зайшла (ІІІ стадія). Звуження збільшується ще на 5 °, екскавація досягає краю диска. Термінальна (IV стадія). Пацієнт сліпне, повне поглиблення. У деяких випадках залишається слабке відчуття світла з острівцем поля зору в секторі скроні
За віковими параметрами	Вроджена. Виявляється до 3-річного віку. Лікар діагностує порушення відтоку внутрішньоочної рідини та звуження поля зору. Перші симптоми цієї форми захворювання — сльозотеча, світлобоязнь, набрякла рогівка. Основна відмінність такої патології — збільшення ока у розмірах. Інфантильна. З’являється в дітей віком 3–10 років. У результаті її розвитку підвищується внутрішньоочний тиск, поглиблюється диск зорового нерва. Ювенільна (юнацька). З’являється у молодому віці (до 35 років). Викликана вродженими патологіями у структурі райдужної оболонки, кута рогівки. Прогресує повільно, тому остання часто не змінює розміру. Глаукома у дорослих. Може розвиватися з різних причин, про які йдеться далі

Чому розвивається глаукома і хто у групі ризику

З’являється патологія за наявності різних факторів. Так, вроджену форму можуть спровокувати порушення розвитку плода в утробі матері або погана спадковість. Серед найчастіших причин виникнення хвороби варто виділити підвищення внутрішньоочного тиску, чому сприяє надмірне вироблення внутрішньоочної рідини або порушення її відтоку.

Як мовилося раніше, захворювання більшою мірою схильні люди старшого віку (від 60 років). Верхні межі показників внутрішньоочного тиску можуть спостерігатись і у 40-річних пацієнтів. Але підвищують ризик розвитку патології не лише вікові зміни, а й низку інших факторів:

висока міопія або гіперметропія, тобто короткозорість або далекозорість відповідно;
гіпертонія;
системні хронічні захворювання (цукровий діабет, ендокринні патології, порушення роботи серцево-судинної та центральної нервової систем);
травми ока (механічні, хімічні), запалення його тканин, проведені оперативні втручання;
погана спадковість;
гормонотерапія.

Пацієнти, що входять до групи ризику, повинні періодично проходити огляд офтальмолога.

Як діагностують глаукому

Успішність лікування патології багато в чому залежить від коректної та своєчасної постановки діагнозу. Чим раніше буде виявлено захворювання, тим легше його усунути. Обстеження пацієнта має бути комплексним, під час якого можуть проводитися такі процедури:

тонометрія — вимірювання внутрішньоочного тиску;
тонографія — дослідження параметрів відтоку внутрішньоочної рідини;
різні методики периметрії — оцінка поля зору;
біомікроскопія очного дна — визначення стану зорового нерва;
гоніоскопія — огляд кута передньої камери та дренажної системи ока із застосуванням спеціальної лінзи;
оптична когерентна томографія — визначення параметрів екскавації та товщини нервових волокон.

Які методи діагностики використовувати лікар вирішує в кожному випадку індивідуально.

Профілактика глаукоми

Людям, які досягли 40-річного віку, важливо проходити профілактичні огляди в офтальмологічному центрі щорічно. Тим, хто перебуває у групі ризику, раз на пів року чи навіть частіше, за призначенням лікаря. Це дозволить вчасно виявити зміни. Можливості сучасної офтальмології дають змогу зберегти зір. Крім того, варто уникати стресів, оскільки хвилювання підвищує тиск.

Як лікується глаукома

Лікування глаукоми виконують, враховуючи її форму та ступінь занедбаності. Застосовуватися можуть як консервативні, і сучасні методи.

Медикаментозна терапія з контролем на ГКТ

Лікар розробляє програму лікування: підбирає препарати, визначає частоту та тривалість їх прийому. Дія антибіотиків спрямована на нормалізацію внутрішньоочного тиску.

Очні краплі ефективні на ранніх етапах розвитку хвороби. Їх також поєднують з фізіотерапевтичними процедурами, які сприяють правильному відтоку рідини з ока та покращенню обмінних процесів у його тканинах. Ефективність медикаментозного лікування лікар контролює за допомогою оптичного когерентного томографа (ГКТ).

Непроникна глибока склеректомія (НГСЕ)

Такий метод проведення операції затребуваний за первинної відкритокутової форми. Він дозволяє відновити природний баланс рідини в оці. Перевага цього способу полягає в тому, що для полегшення відтоку з передньої камери не створюють наскрізні отвори, а хірургічно стоншують периферичну ділянку мембрани рогівки.

НГСЕ іноді поєднують з імплантацією спеціальних колагенових дренажів, які запобігають рубцюванню тканин та зниженню результату від операції у майбутньому

Лікування глаукоми із застосуванням лазерних методик

За допомогою лазера вдається покращити відтік внутрішньоочної рідини. Таке лікування проводиться без ножових розрізів, тому воно малотравматичне і безпечніше. Крім того, лазерні методики вирізняються високою ефективністю. Застосовуються вони на початкових етапах розвитку захворювання.

Лікування лазером може бути проведене за різних форм хвороби. Проте використовують різні методи. Так, при відкритокутовому вигляді патології застосовують трабекулотомію, при закритокутовій — лазерну іридектомію

Антиглаукомна операція з факоемульсифікацією катаракти

Метод передбачає одночасне лікування глаукоми та катаракти. «Золотим стандартом» у терапії останньої давно вже визнано ультразвукову факоемульсифікацію з імплантацією інтраокулярної лінзи. Для усунення глаукоми використовують різні хірургічні методики чи лазерну терапію. Найкращий спосіб визначають, враховуючи клінічну картину.

Внаслідок комбінованого лікування відновлюється природний баланс рідини, нормалізується внутрішньоочний тиск, виліковується катаракта.

Що потрібно знати при глаукомі

Використовуючи лікарські препарати для лікування патології, варто розуміти, що робити це треба буде постійно протягом довгих років. Річ у тому, що краплі та пігулки не відновлюють баланс внутрішньоочної рідини, а підтримує його штучним шляхом. Припинити прийом медикаментозних засобів можна за умови застосування кардинальних методів — лазерної терапії чи оперативного втручання. Не варто вичікувати та боятися лікування. Захворювання саме собою нікуди не дінеться, а втрачений час загрожує незворотними наслідками.

Важливо завжди уважно ставитись до свого здоров’я. Якщо ви швидко втомлюєтеся або з’являється нудота, можливо, це говорить про офтальмологічні проблеми, а не про занепад сил або порушення роботи органів шлунково-кишкового тракту

При глаукомі можуть виникати напади, що супроводжуються гострим болем у власних очах та його почервонінням. Вони з’являються на тлі припливу крові до голови та, відповідно, до органів зору. Важливо не панікувати та звернутися одразу за допомогою до фахівців.

Глаукома та її лікування за допомогою різних методів