Косоокість у дітей – це офтальмологічне захворювання, для якого характерне неправильне положення одного або обох очей, коли дитина намагається сфокусувати погляд чітко прямо. Це виражений косметичний дефект, який становить реальну небезпеку, тому що при тривалому перебігу порушення розвивається стан «ледаче око» (амбліопія) – зниження функціональності зорової системи. Відбувається подібне на тлі того, що при косоокості одне або обидва ока не задіяні в зоровому процесі. Результатом і буде втрата функцій, що відбувається в корі головного мозку, і якщо таке трапляється у дорослих, то цей процес необоротний. Тому в дитячій офтальмології особлива увага приділяється косоокості – ця патологія має бути вчасно виявлена, коли можливо провести консервативне або хірургічне лікування та отримати позитивні результати.

Чому розвивається косоокість, види патології

Причинами аналізованого захворювання є різні порушення у функціональності зорової системи – далекозорість, астигматизм, короткозорість, травми очей, неврологічні хвороби, неправильна анатомічна будова структур органів зору, втрата функціональності окорухових м’язів (парез або параліч), перебування дитини у стані постійного стресу, різка, але часткова втрата зору одному оці. Незалежно від того, що спровокувало косоокість, виділяють кілька його видів:

  • вроджене та набуте;
  • постійне та непостійне (періодичне);
  • одностороннє та перемежоване (альтернувальне);
  • те, яке сходиться і те, яке розходиться, коли око зміщується до перенісся або скроні відповідно;
  • вертикальне (зсув відзначається у напрямку вгору чи вниз) і змішане.

Всі вони є в списку патологій МКБ 10.

Окремо виділяють співдружню косоокість, що сходиться, яка ділиться на кілька підгруп:

  • акомодаційна – часто виникає у віці 2,5-3 років, коли починається період активного розгляду навколишнього світу, провокується далекозорістю і близькістю високого ступеня;
  • неаккомодаційна або частково акомодаційна – проявляється у віці 12-24 місяців, іноді діагностується у віці до року, якщо малюк народився ослабленим, недоношеним.

Офтальмологи також окремо розглядають паралітичний тип дитячої косоокості, для якого буде характерною відсутність руху ока у бік ураженого м’яза. Причинами є патологічні пошкодження нервів, проблеми з функціональністю м’язів. Такі зміни найчастіше бувають вродженими, але можуть бути і ускладненням після перенесених інфекцій та травм.

Чи лікується дитяча косоокість, види офтальмологічної допомоги

 

Лікування косоокості у дітей потребує комплексного підходу та великої кількості часу, тому важливо вчасно діагностувати проблему. Причини та лікування хвороби тісно взаємопов’язані – лікар підбиратиме метод виправлення в індивідуальному порядку. Чим раніше буде проведено терапевтичні заходи, тим більше шансів зберегти гостроту зору та усунути косметичний дефект. Основні завдання, які стоять перед дитячим офтальмологом:

  • підвищення та стабілізація гостроти зору;
  • відновлення функції бінокулярного зору;
  • профілактика або лікування «ледачого ока»;
  • корекція косметичного дефекту;
  • відновлення структури та роботи внутрішньоочних м’язів.

Як лікувати косоокість у дитини, визначає фахівець з огляду на вік пацієнта, тип патології, супутні офтальмологічні проблеми. Перший етап терапії – корекція специфічними оптичними виробами. Йдеться про носіння коригувальних окулярів та м’яких контактних лінз, які запобігають падінню гостроти зору, подальшому прогресу косоокості та втраті функціональності зорової системи. Усі призначення робляться лікарем, він здійснює контрольні огляди дитини і визначає тривалість терапії.

Паралельно з носінням окулярів і лінз може бути призначене апаратне лікування, яке дає змогу відновити бінокулярний зір і не допустити розвитку «ледачого ока». В рамках цього етапу може бути рекомендоване лікування:

  • плеоптичне – заклеюють око, яке краще бачить (оклюзія), проводять лазерну стимуляцію, заняття на приладі «Реамед», магнітотерапію;
  • ортоптичне – ведеться робота з маленьким пацієнтом на приладах «Реамед» та «Синоптофор», рекомендуються заняття за спеціальними комп’ютерними програмами.

За допомогою апаратної терапії можна досягти відмінних результатів, а при прихованій косоокості взагалі досягти повного одужання без проведення офтальмологічних операцій. Взагалі до мікрохірургічного втручання при патології, що розглядається, вдаються, тільки якщо апаратні методики і носіння окулярів або м’яких контактних лінз не дають позитивної динаміки. Операції відрізняються:

  • відсутністю необхідності госпіталізації – процедура виконується в режимі «одного дня»;
  • щадними методами – пошкодження структур мінімальне, тому відновлення протікає швидко;
  • індивідуальним підходом – лікар у кожному конкретному випадку визначає, яку роботу належить виконати і в яких обсягах.

Пацієнти під час хірургічного втручання не відчувають болю, тому що застосовується місцева анестезія. Після відновлення (10-15 днів) дітям все одно призначається апаратне лікування як закріплююча терапія.

Що стосується лазерної корекції при одночасному діагностуванні короткозорості та косоокості, то її в дитячому віці воліють не проводити. До якого віку таке втручання буде відстрочено, визначає офтальмолог, але зазвичай рекомендується дочекатися досягнення віку 18 років – на цей момент зростання, розвиток та формування тканин органів зору припиняються і за міжнародними протоколами дозволено лазерну корекцію зору.

Як визначити косоокість навіть при його прихованому розвитку, як лікувати – ці питання має вирішувати офтальмолог. Тому тільки комплексна діагностика та консультації у фахівців кожні 6 місяців допоможуть батькам вчасно виявити проблему у дитини та вирішити її без хірургічного втручання та важких наслідків для функціонування зорової системи., і беруться за найскладніші випадки