Багато хто вважає, що катаракта є захворюванням, яке вражає людей старшого віку. У більшості випадків це справді так. Але зіткнутися з патологією можуть люди різних вікових груп, зокрема найменші. Катаракта у дітей є найчастіше вродженою, але зустрічаються й набуті форми. Хвороба характеризується прогресуючим перебігом, що провокує зниження зору, який за відсутності лікування може повністю зникнути.

 

Особливості катаракти у дітей

Патологія супроводжується частковим чи повним помутнінням кришталика. Уражатися можуть як дрібні ділянки цього структурного елемента, і великі зони. Тільки лікар правильно визначить міру його поразки, використовуючи спеціальні інструменти. З розвитком захворювання можуть виникнути різні ускладнення:

  • запалення або набряк ока;
  • вивих кришталика;
  • відшарування сітківки;
  • вторинна катаракта, коли каламутніє задня капсула кришталика.

Якщо у дорослих хвороба розвивається після того, як зір було вже повністю сформовано, то у дітей вона прогресує, коли цей процес ще не закінчено (його завершення припадає приблизно на вік 8-10 років). Якщо не розпочати своєчасне лікування, це загрожує офтальмологічними проблемами із зором у майбутньому. Так, може розвинутись амбліопія (синдром «ледачого ока»). Коли промені світла не потрапляють на сітківку через каламутний кришталик, то наше око не отримує інформації про навколишній світ. Через це органи зору “не вчаться” бачити. Можуть виникнути аномальні зв’язки між головним мозком та очима, наслідки яких часто незворотні.

 

Види захворювання

Класифікують дитячу катаракту за різними критеріями.

Ознака класифікації

Вид патології
Час виникнення
  • вроджена — виявляється на перших днях життя немовляти (один випадок на 20000 новонароджених);
  • набута — діагностується у 2-3-місячному віці, іноді — після року
Ступінь прояву
  • одностороння — уражається одне око;
  • двостороння — захворювання проявляється на обох органах зору
Локалізація помутнінь
  • капсулярна — уражається лише капсула кришталика;
  • полярна (передня або задня) — помутніння кришталика локалізуються у його переднього або заднього полюса, іноді торкається і капсула;
  • шарувата — уражаються шари кришталика, ядро ​​не залучене до патологічного процесу;
  • ядерна — мутніє центральна частина, ураження частіше двостороннє;
  • повна — кожна ділянка кришталика стає каламутною, тому дитина за такої форми частіше народжується сліпою

Чому розвивається дитяча катаракта

Вроджена форма хвороби виникає через неправильне формування кришталика в період внутрішньоутробного розвитку. Статися це може з таких причин, як:

  • перенесені матір’ю інфекційні захворювання у першому триместрі вагітності (краснуха, токсоплазмоз, герпес);
  • вживання майбутньою матір’ю алкоголю чи наркотичних речовин;
  • метаболічні порушення (галактоземія, цукровий діабет, гіпокальціємія тощо);
  • генетична схильність;
  • різний резус-фактор у мами та малюка;
  • авітаміноз;
  • прийом вагітною заборонених лікарських препаратів.

Вроджена катаракта часто діагностується у недоношених дітей. Система зору у них погано сформована, що загрожує проявом різних очних захворювань.

Набута дитяча катаракта може виникнути як ускладнення інших хвороб (діабет, глухота, вади серця, синдром Дауна, синдром Лоу та ін.). Іноді провокують проблему погані екологічні умови, травма ока, радіаційне випромінювання, порушення обміну речовин, прийом певних ліків.

 

Симптоми катаракти у дітей

Коли кришталик каламутніє, його здатність пропускати світло знижується, тому зображення на сітківці спотворюється. Оскільки малюк ще не може поскаржитися на дискомфорт, батькам варто звернути увагу на його поведінку та певні ознаки. Підозри мають викликати такі симптоми:

  • неприродний колір зіниць (при катаракті вони сіро-білі);
  • косоокість;
  • відсутність у малюка інтересу до того, що відбувається навколо;
  • розгляд предметів одним оком (здоровим), коли катаракта одностороння;
  • розмитий погляд.

При патології ока у дитини бігають та не фокусуються на одній точці. Коли малюк подорослішає, може скаржитися на миготіння «мушок», смуг. Діти, хворі на катаракту, часто відстають у розвитку від однолітків. Вони не здатні довго концентрувати свою увагу, тому втрачають інтерес до занять. Під час розгляду картинок дитина неспроможна сказати, що на них зображено, через змазування ліній. Йому складно навчитися писати, читати, тому що букви розпливаються. Діти з катарактою стають дратівливими, замикаються у собі.

Розпізнати патологію можна також за фотографіями, зробленими зі спалахом. На них зіниця буде вкрита нетиповим білим зображенням. Якщо ви помітили хоча б деякі небажані ознаки у дитини, обов’язково потрібно відвідати офтальмолога.

 

Діагностика вродженої катаракти

Природжену катаракту найчастіше діагностують при первинному огляді новонародженого. Але іноді патологію виявляють за повторного планового огляду. Також поставити невтішний діагноз можуть після того, як батьки звернулися до офтальмологічного центру щодо наявності небажаних симптомів.

У ході обстеження лікар збирає анамнез (скарги, відомості про перенесені хвороби тощо), визначає ступінь розвитку захворювання. Чим більше ураження ока, тим гірший у дитини зір. Щоб встановити точний діагноз і не сплутати катаракту з іншими патологіями, можуть проводитися такі дослідження:

  • офтальмоскопія — оцінюється стан очного дна;
  • оптична когерентна томографія (ГКТ) — скануються шари сітківки;
  • біомікроскопія — виконується дослідження рогівки, кришталика, переднього відрізка ока.

Дітям діагностику проводять під впливом седативних препаратів. Такий підхід дозволяє застосувати різні методики обстеження, включаючи ті, що необхідні для індивідуального підбору дитині інтраокулярної лінзи. Її в майбутньому встановлюють замість видаленого каламутного кришталика.

 

Як лікувати катаракту у дітей

Лікування катаракти медикаментозними засобами не є ефективним. Єдиним результативним способом усунення патології є оперативне втручання, яке проводять з урахуванням віку пацієнта, ступеня розвитку хвороби, наявності супутніх захворювань. Суть операції полягає у видаленні ураженого кришталика. Замість нього встановлюють штучну – інтраокулярну лінзу. Такі дії дозволяють повернути зір. У міру дорослішання малюка імплант замінюється.

Хірургічне лікування дітей проводять під наркозом. Успіх операції багато в чому залежить від дотримання рекомендацій лікаря. Потрібно використовувати спеціальні краплі очей, проходити періодичний огляд в офтальмолога. У деяких випадках для корекції зору потрібне носіння контактних, внутрішньоочних лінз та/або окулярів.

Якщо катаракта викликала амбліопію, можливо, доведеться робити оклюзії очним пластиром. Він ускладнює зір здорового ока, стимулюючи цим розвиток слабкого.

Хірургічне лікування можна відкласти, якщо помутніння не впливають на гостроту зору, правильне функціонування ока. В цьому випадку дитину ставлять на облік. Важливо періодично відвідувати офтальмолога для огляду та оцінки стану захворювання.

 

Профілактика дитячої катаракти

Якщо хоча б один з батьків хворий на катаракту, це підвищує ймовірність виникнення патології у дитини. Тому варто врахувати ризик під час планування вагітності. Важливо повідомити свого гінеколога про наявність проблеми. Він проведе обстеження з метою виявлення фактора спадковості хвороби. Матері призначають спеціальне лікування, курс вітамінів. Щоб виключити проблеми в період внутрішньоутробного розвитку, вагітній жінці варто також дотримуватися низки рекомендацій:

  • відмовитись від шкідливих звичок;
  • приймати лікарські препарати лише за дозволом лікаря та під суворим його контролем;
  • постаратися виключити стресові ситуації;
  • збалансувати свій раціон;
  • більше гуляти на свіжому повітрі;
  • оберігатися травм та випромінювань.

Щоб запобігти виникненню набутої форми катаракти та стрімку втрату зору, батькам потрібно створити для свого малюка правильні умови, а саме:

  • забезпечити якісне освітлення у дитячій, зокрема на робочому місці;
  • ввести до раціону продукти, що містять корисні для органів зору речовини;
  • подбати про захист очей дитини від УФ-випромінювання (для цього потрібно придбати в оптиці сонцезахисні окуляри).

Одним із найважливіших методів профілактики є плановий щорічний огляд в офтальмологічному центрі.

 

Міфи та факти про лікування катаракти у дітей

З допомогою очних крапель можна лише уповільнити патологічний процес, але не відновити зір. Народні методи в такому випадку теж не допоможуть.

Тривале проведення оперативного втручання — це лише чутки. Триває воно в середньому 15-30 хв. Після операції немовлят поміщають у стаціонар, старші діти можуть проходити реабілітацію вдома.

Хірургічне лікування видалення катаракти — це малотравматична процедура, що не вимагає накладання швів.

Вік малюка не є протипоказанням до проведення операції. Кришталик замінюють пацієнтам різних вікових груп